Лікарі здобудуть наступні навички:
- розуміння поняття «атопічний марш» для підвищення настороженості лікарів первинної ланки щодо можливого розвитку алергічних захворювань у пацієнтів з атопією;
- знання з епідеміології і факторів ризику розвитку бронхіальної астми;
- розуміння взаємозвʼязку між рецидивуючими візингами у дітей дошкільного віку і розвитком бронхіальної астми в майбутньому;
- розпізнавання ключових симптомів бронхіальної астми та їх правильне оцінювання в щоденній клінічній практиці;
- сучасні підходи до діагностики бронхіальної астми;
- знання коморбідності бронхіальної астми;
- менеджмент пацієнтів з бронхіальною астмою різного ступеня важкості;
- розуміння поняття «базисна терапія» як основного методу контролю загострень бронхіальної астми у пацієнтів будь-якого віку.
Представити дані щодо клінічних проявів, особливостей перебігу в різному віці та діагностики бронхіальної астми (БА), надати лікарям розуміння того, що рецидивуючий візинг може бути предиктором розвитку БА у дитини в майбутньому, продемонструвати на основі розбору клінічних випадків методику оцінки симптомів бронхіальної астми різного ступеня важкості, підходи до діагностики даної патології, розібрати лікування пацієнта з астмою для опанування професійних знань та навичок щодо тактики ведення пацієнтів різного віку, ознайомити з поняттям «базисна терапія» як провідним методом контролю загострень бронхіальної астми та розглянути можливості молекулярної алергодіагностики при БА для відбору кандидатів на АСІТ для оволодіння лікарями практичних навичок щодо розпізнавання симптомів БА, діагностики та особливостей тактики ведення пацієнтів з БА різного ступеня тяжкості.
Бронхіальна астма – хронічне мультифакторне захворювання, провідними симптомами якого є кашель, свистяче дихання, стиснення або біль в грудях та/або утруднене дихання. Ці симптоми виникають періодично і, як правило, вони повʼязані з певними провокуючими факторами. Дихальні шляхи пацієнта з астмою реагують на різноманітні подразники, що включають віруси, фізичні навантаження, умови навколишнього середовища, такі як температура, вологість тощо, а також інгаляційні або харчові чинники, на які пацієнт має алергію.
Астма є найпоширенішим хронічним захворюванням серед дітей у розвинених країнах, що вражає близько 6.5% дітей віком до 18 років. У віці до 15 років астма частіше зустрічається серед хлопців, ніж серед дівчат. Найвищий рівень поширеності астми спостерігається у Сполучених Штатах Америки, Великій Британії та Австралії. У країнах, що розвиваються, поширеність астми загалом збільшується, а такі показники, як важкість перебігу і смертність є навіть вищими, ніж у розвинених країнах.
Візинг, або свистяче дихання, у дошкільному віці – симптом, який може стати предиктором розвитку бронхіальної астми у дитини в майбутньому. Візинг є поширеною проблемою в світі, однак у багатьох дітей він зрештою минає самостійно до шкільного віку. Коректна ідентифікація дітей раннього віку з підвищеним ризиком розвитку персистуючої астми може допомогти передбачити віддалені наслідки та покращити профілактику і лікування БА.
Актуальність теми також обумовлена тим, що діагностика і призначення базисної терапії БА входить в компетенції лікаря первинної ланки надання медичної допомоги.
Анестезіологія, Бактеріологія, Вірусологія, Гастроентерологія, Гематологія, Генетика лабораторна, Генетика медична, Геріатрія, Гігієна дітей та підлітків, Гігієна праці, Гігієна харчування, Дерматовенерологія, Дитяча алергологія, Дитяча анестезіологія, Дитяча гастроентерологія, Дитяча гематологія, Дитяча гематологія-онкологія, Дитяча гінекологія, Дитяча дерматовенерологія, Дитяча ендокринологія, Дитяча імунологія, Дитяча кардіологія, Дитяча кардіоревматологія, Дитяча неврологія, Дитяча нейрохірургія, Дитяча нефрологія, Дитяча онкологія, Дитяча ортопедія і травматологія, Дитяча отоларингологія, Дитяча офтальмологія, Дитяча психіатрія, Дитяча пульмонологія, Дитяча ревматологія, Дитяча урологія, Дитяча фтизіатрія, Дитяча хірургія, Дитячі інфекційні хвороби, Дієтологія, Ендокринологія, Ендоскопія, Епідеміологія, Загальна гігієна, Загальна практика – сімейна медицина, Імунологія, Інфекційні хвороби, Кардіологія, Клінічна біохімія, Клінічна онкологія, Клінічна лабораторна діагностика, Комбустіологія, Комунальна гігієна, Лабораторна імунологія, Лікувальна фізкультура, Лікувальна фізкультура і спортивна медицина, Медицина невідкладних станів, Медична психологія, Мікробіологія і вірусологія, Наркологія, Народна і нетрадиційна медицина, Неврологія, Нейрохірургія, Неонатологія, Нефрологія, Онкогінекологія, Онкоотоларингологія, Онкохірургія, Ортопедія і травматологія, Отоларингологія, Офтальмологія, Паразитологія, Пародонтологія, Педіатрія, Пластична хірургія, Проктологія, Променева терапія, Професійна патологія, Психіатрія, Психотерапія, Психофізіологія, Пульмонологія, Радіаційна гігієна, Радіологія, Радіонуклідна діагностика, Ревматологія, Рентгенологія, Рефлексотерапія, Санологія, Сексопатологія, Спортивна медицина, Стоматологія, Суднова медицина, Судово-медична експертиза, Судово-психіатрична експертиза, Сурдологія, Терапевтична стоматологія, Терапія, Токсикологія, Ультразвукова діагностика, Урологія, Фізична та реабілітаційна медицина, Фізіотерапія, Фтизіатрія, Функціональна діагностика, Хірургія
