Розсіяний склероз: клінічна картина, сучасні методи діагностики та лікування

Заняття №1: Розсіяний склероз: клінічна картина, сучасні методи діагностики та лікування

1. Які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити альтернативний діагноз?
2. Як застосовувати критерії McDonald 2017 у пацієнтів з атиповою клінічною та радіологічною картиною?
3. Яке місце викликаних потенціалів та оптичної когерентної томографії в діагностичному алгоритмі?
4. Сучасні МРТ-протоколи для діагностики та моніторингу активності розсіяного склерозу: вимоги до послідовностей та контрастування.
5. Коли аналіз ліквору є обов’язковим для підтвердження діагнозу?
6. Алгоритм вибору стартової хворобо-модифікуючої терапії (ХМТ) у пацієнта з вперше встановленим діагнозом РС.
7. Які критерії для переходу на препарати другої лінії або високоактивну терапію?
8. Тактика ведення пацієнток з РС під час вагітності та лактації.
9. Довготривалі ризики та моніторинг безпеки при застосуванні сучасних препаратів для лікування РС.
10. Сучасні підходи до лікування прогресуючих форм розсіяного склерозу: що змінилося?

Заняття №2: Еволюція критеріїв діагностики розсіяного склерозу

1. Яка еволюція фундаментальних принципів дисемінації в просторі (DIS) та в часі (DIT) від критеріїв Шарко та Позера до сучасних ревізій McDonald?
2. Яке діагностичне значення та місце в алгоритмі дослідження спинномозкової рідини (олігоклональні смуги) у критеріях 1983, 2017 та 2024 років?
3. Які МРТ-критерії DIS та DIT згідно з McDonald 2017, і як їх змінює введення зорового нерва як п’ятої типової локалізації у ревізії 2024 року?
4. В яких клінічних ситуаціях виявлення інтратекального синтезу олігоклональних імуноглобулінів (OCB) або вільних легких каппа-ланцюгів (KFLC) дозволяє встановити діагноз РС без доведення DIT за допомогою повторної МРТ?
5. Що таке симптом центральної вени (CVS) та парамагнітні обідкові ураження (PRL) та яка їхня специфічність у диференційній діагностиці РС?
6. Як модифікуються діагностичні підходи при підозрі на РС у пацієнтів старше 50 років із супутньою судинною патологією?
7. Які особливості застосування критеріїв у педіатричній популяції, зокрема диференціація з гострим розсіяним енцефаломієлітом (ADEM) та роль тестування на антитіла до MOG?
8. Які клінічні та радіологічні “червоні прапорці” повинні спонукати до перегляду діагнозу розсіяного склерозу?
9. Як класифікувати фенотипи та активність РС (NEDA, PIRA) для стратифікації прогнозу та вибору патогенетичної терапії?

Заняття №3: Стандарти діагностики і лікування розсіяного склерозу в Україні

1. Які ключові зміни в діагностичних критеріях розсіяного склерозу (McDonald 2017) та їх застосування в клінічній практиці?
2. Алгоритми диференційної діагностики РС з іншими демієлінізуючими та запальними захворюваннями ЦНС.
3. Критерії визначення клінічних фенотипів РС: рецидивуючо-ремітуючий, вторинно-прогресуючий, первинно-прогресуючий.
4. Сучасні підходи до стратифікації пацієнтів для вибору хворобо-модифікуючої терапії (ХМТ) першої та другої лінії згідно з українськими протоколами.
5. Показання, протипоказання та протоколи моніторингу безпеки та ефективності основних груп препаратів ХМТ, зареєстрованих в Україні.
6. Тактика ведення пацієнтів при загостренні РС: критерії, вибір терапії, дозування кортикостероїдів.
7. Принципи та стандарти симптоматичного лікування основних проявів РС (спастичність, втома, нейропатичний біль, когнітивні порушення).
8. Роль МРТ у діагностиці та моніторингу активності захворювання: вимоги до протоколу дослідження та інтерпретація результатів.
9. Нормативно-правова база та клінічні маршрути пацієнта з РС в системі охорони здоров’я України.