Лікарі здобудуть наступні навички:
1. Інтерпретація біохімічних маркерів ураження печінки (АЛТ, АСТ, ГГТП) та показників ліпідного профілю при стеатогепатозі.
2. Застосування неінвазивних методів діагностики та шкал (напр., FIB-4, NAFLD Fibrosis Score) для стратифікації ризику фіброзу.
3. Диференційна діагностика між простим стеатозом та неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) на основі клініко-лабораторних даних.
4. Ідентифікація клінічних патернів та симптомів, що асоційовані з прогресуванням захворювання.
5. Оцінка ролі інсулінорезистентності та метаболічного синдрому як ключових факторів трансформації стеатозу в стеатогепатит.
6. Формування алгоритму діагностичного пошуку та визначення показань до інструментальних методів дослідження.