Заняття №1: Інфекційний мононуклеоз. Вірус Епштейна-Барр. Патогенез та патофізіологія інфекційного мононуклеозу.
- Які ключові клініко-лабораторні маркери дозволяють диференціювати інфекційний мононуклеоз, спричинений EBV, від CMV-інфекції та інших станів, що імітують цей синдром?
- Якою є оптимальна стратегія лабораторної діагностики? Показання до визначення специфічних антитіл до капсидного (VCA), ядерного (EBNA) та раннього (EA) антигенів EBV.
- Які абсолютні та відносні показання до призначення кортикостероїдів при інфекційному мононуклеозі, зокрема при ускладненому перебігу?
- Тактика ведення пацієнтів з ускладненнями: гепатит, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, неврологічні порушення.
- Як визначити терміни безпечного повернення до фізичних навантажень для пацієнтів, що перенесли інфекційний мононуклеоз, для мінімізації ризику розриву селезінки?
- Які особливості перебігу EBV-інфекції у імунокомпрометованих пацієнтів та які діагностичні й терапевтичні підходи є пріоритетними?
- Яка роль противірусних препаратів у лікуванні неускладненого та ускладненого інфекційного мононуклеозу?
Заняття №2: Клінічні варіанти перебігу ЕБВ-інфекції. Клінічна картина інфекційного мононуклеозу. Ускладнення.
- Які лабораторні маркери є ключовими для диференціації між EBV-інфекцією, CMV-інфекцією та іншими причинами мононуклеозоподібного синдрому?
- Які клініко-лабораторні «червоні прапорці» вимагають негайного виключення гострого лейкозу та інших онкогематологічних захворювань?
- Які абсолютні та відносні показання до призначення системних глюкокортикостероїдів, та які схеми є найбільш обґрунтованими?
- Яка роль та місце противірусної терапії (ацикловір, ганцикловір) у лікуванні неускладнених та ускладнених форм захворювання?
- Як визначити оптимальні терміни обмеження фізичної активності для профілактики розриву селезінки на основі клінічних та сонографічних даних?
- Які критерії для госпіталізації пацієнтів та переведення до відділення інтенсивної терапії?
- Яка тактика ведення пацієнтів з розвитком ускладнень: гепатит з вираженим цитолізом, тромбоцитопенія, гемолітична анемія?
Заняття №3: Діагностичний підхід. Диференційна діагностика. Хронічні форми.
- Які ключові клініко-лабораторні критерії дозволяють диференціювати EBV-асоційований мононуклеоз від CMV-інфекції та гострої ВІЛ-інфекції?
- Як інтерпретувати “нетипові” серологічні профілі (наприклад, відсутність VCA IgM при наявності VCA IgG та EBNA IgG)?
- Які абсолютні та відносні показання до призначення системних кортикостероїдів при інфекційному мононуклеозі?
- Яка тактика ведення пацієнтів з вираженою гепатоспленомегалією та підвищенням рівня печінкових трансаміназ?
- В яких клінічних ситуаціях доцільне проведення ПЛР-діагностики для визначення вірусного навантаження EBV?
- Які сучасні рекомендації щодо термінів повернення спортсменів до тренувань після перенесеного інфекційного мононуклеозу?
- Чи існує ефективна етіотропна терапія, і яка її роль у лікуванні неускладнених та ускладнених форм захворювання?
Заняття №4: Лікування інфекційного мононуклеозу у дітей
- Які діагностичні обмеження має тест на гетерофільні антитіла (Monospot test)?
- Яка тактика ведення пацієнта з вираженою тромбоцитопенією на тлі інфекційного мононуклеозу?
- Які критерії диференційної діагностики між лімфаденопатією при інфекційному мононуклеозі та лімфомою?
- В яких клінічних ситуаціях застосування системних глюкокортикостероїдів є патогенетично обґрунтованим?
- Як інтерпретувати персистенцію IgM до капсидного антигену вірусу Епштейна-Барр (VCA) та які подальші діагностичні кроки?
- Які патогенетичні механізми лежать в основі розвитку аутоімунних ускладнень, асоційованих з ВЕБ-інфекцією?
- Які особливості перебігу інфекційного мононуклеозу в імуноскомпрометованих пацієнтів та алгоритми їх ведення?
