Загальна практика – сімейна медицина

Синдром інфекційного мононуклеозу: практичний підхід

0 (0 оцінок)
850 
Реєстрацію наразі призупинено
Сертифікат
0 балів БПР
Мова:
Українська
Тип заходу
Курс
Формат:
Онлайн

Спікер(и) заходу:

Лікарі здобудуть наступні навички:
1. Інтерпретувати клінічні прояви синдрому інфекційного мононуклеозу: лихоманку, лімфаденопатію, фарингіт, гепатоспленомегалію.
2. Застосовувати алгоритми диференційної діагностики з іншими етіологічними чинниками мононуклеозоподібного синдрому (CMV, HIV, HHV-6, Toxoplasma gondii).
3. Правильно трактувати результати лабораторних досліджень: гетерофільні антитіла, специфічні серологічні маркери EBV (VCA IgM, VCA IgG, EBNA), загальний аналіз крові з атиповими мононуклеарами.
4. Ідентифікувати та оцінювати ризики потенційних ускладнень: обструкція дихальних шляхів, розрив селезінки, гематологічні та неврологічні ускладнення.
5. Формувати тактику ведення пацієнта, включаючи обґрунтоване призначення симптоматичної терапії та кортикостероїдів.
6. Надавати рекомендації щодо модифікації способу життя та фізичних навантажень для профілактики ускладнень.

Систематизувати знання лікарів щодо етіології та патогенезу інфекційного мононуклеозу. Оптимізувати алгоритми диференційної діагностики та тактики ведення пацієнтів з мононуклеозоподібним синдромом, базуючись на сучасних клінічних протоколах та доказовій медицині.
Висока поширеність інфекційного мононуклеозу, поліморфізм клінічних проявів та необхідність диференційної діагностики з онкогематологічними захворюваннями визначають клінічну значущість та актуальність цієї теми для лікарів різних спеціальностей в Україні.
Лікарські спеціальності: Лікарські спеціальності загального профілю: Загальна практика – сімейна медицина Лікарські спеціальності спеціалізованого профілю: Лікарські спеціальності нехірургічного профілю: Алергологія Внутрішні хвороби Гематологія Дитяча алергологія Дитяча гематологія – онкологія Дитяча імунологія Дитячі інфекційні хвороби Імунологія Інфекційні хвороби Клінічна онкологія Педіатрія Лікарські спеціальності хірургічного профілю: Онкоотоларингологія Отоларингологія Лікарські спеціальності медико-лабораторного профілю: Бактеріологія Вірусологія Клінічна біохімія Клінічна лабораторна діагностика Лабораторна діагностика, вірусологія, мікробіологія Лабораторна імунологія Мікробіологія і вірусологія Паразитологія Фармацевтичні спеціальності: Клінічна фармація Фармація Спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я: Спеціальності професіоналів медико-лабораторного профілю: Бактеріологія Вірусологія Клінічна біохімія Лабораторна імунологія Мікробіологія і вірусологія Паразитологія Цитоморфологія

Питання, що розглядаються

Заняття №1: Інфекційний мононуклеоз. Вірус Епштейна-Барр. Патогенез та патофізіологія інфекційного мононуклеозу.

  1. Які ключові клініко-лабораторні маркери дозволяють диференціювати інфекційний мононуклеоз, спричинений EBV, від CMV-інфекції та інших станів, що імітують цей синдром?
  2. Якою є оптимальна стратегія лабораторної діагностики? Показання до визначення специфічних антитіл до капсидного (VCA), ядерного (EBNA) та раннього (EA) антигенів EBV.
  3. Які абсолютні та відносні показання до призначення кортикостероїдів при інфекційному мононуклеозі, зокрема при ускладненому перебігу?
  4. Тактика ведення пацієнтів з ускладненнями: гепатит, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, неврологічні порушення.
  5. Як визначити терміни безпечного повернення до фізичних навантажень для пацієнтів, що перенесли інфекційний мононуклеоз, для мінімізації ризику розриву селезінки?
  6. Які особливості перебігу EBV-інфекції у імунокомпрометованих пацієнтів та які діагностичні й терапевтичні підходи є пріоритетними?
  7. Яка роль противірусних препаратів у лікуванні неускладненого та ускладненого інфекційного мононуклеозу?

Заняття №2: Клінічні варіанти перебігу ЕБВ-інфекції. Клінічна картина інфекційного мононуклеозу. Ускладнення.

  1. Які лабораторні маркери є ключовими для диференціації між EBV-інфекцією, CMV-інфекцією та іншими причинами мононуклеозоподібного синдрому?
  2. Які клініко-лабораторні «червоні прапорці» вимагають негайного виключення гострого лейкозу та інших онкогематологічних захворювань?
  3. Які абсолютні та відносні показання до призначення системних глюкокортикостероїдів, та які схеми є найбільш обґрунтованими?
  4. Яка роль та місце противірусної терапії (ацикловір, ганцикловір) у лікуванні неускладнених та ускладнених форм захворювання?
  5. Як визначити оптимальні терміни обмеження фізичної активності для профілактики розриву селезінки на основі клінічних та сонографічних даних?
  6. Які критерії для госпіталізації пацієнтів та переведення до відділення інтенсивної терапії?
  7. Яка тактика ведення пацієнтів з розвитком ускладнень: гепатит з вираженим цитолізом, тромбоцитопенія, гемолітична анемія?

Заняття №3: Діагностичний підхід. Диференційна діагностика. Хронічні форми.

  1. Які ключові клініко-лабораторні критерії дозволяють диференціювати EBV-асоційований мононуклеоз від CMV-інфекції та гострої ВІЛ-інфекції?
  2. Як інтерпретувати “нетипові” серологічні профілі (наприклад, відсутність VCA IgM при наявності VCA IgG та EBNA IgG)?
  3. Які абсолютні та відносні показання до призначення системних кортикостероїдів при інфекційному мононуклеозі?
  4. Яка тактика ведення пацієнтів з вираженою гепатоспленомегалією та підвищенням рівня печінкових трансаміназ?
  5. В яких клінічних ситуаціях доцільне проведення ПЛР-діагностики для визначення вірусного навантаження EBV?
  6. Які сучасні рекомендації щодо термінів повернення спортсменів до тренувань після перенесеного інфекційного мононуклеозу?
  7. Чи існує ефективна етіотропна терапія, і яка її роль у лікуванні неускладнених та ускладнених форм захворювання?

Заняття №4: Лікування інфекційного мононуклеозу у дітей

  1. Які діагностичні обмеження має тест на гетерофільні антитіла (Monospot test)?
  2. Яка тактика ведення пацієнта з вираженою тромбоцитопенією на тлі інфекційного мононуклеозу?
  3. Які критерії диференційної діагностики між лімфаденопатією при інфекційному мононуклеозі та лімфомою?
  4. В яких клінічних ситуаціях застосування системних глюкокортикостероїдів є патогенетично обґрунтованим?
  5. Як інтерпретувати персистенцію IgM до капсидного антигену вірусу Епштейна-Барр (VCA) та які подальші діагностичні кроки?
  6. Які патогенетичні механізми лежать в основі розвитку аутоімунних ускладнень, асоційованих з ВЕБ-інфекцією?
  7. Які особливості перебігу інфекційного мононуклеозу в імуноскомпрометованих пацієнтів та алгоритми їх ведення?

Навчальна програма

Заняття: Інфекційний мононуклеоз. Вірус Епштейна-Барр. Патогенез та патофізіологія інфекційного мононуклеозу.
Питання, що будуть розглядатись: 1. Які ключові клініко-лабораторні маркери дозволяють диференціювати інфекційний мононуклеоз, спричинений EBV, від CMV-інфекції та інших станів, що імітують цей синдром? 2. Якою є оптимальна стратегія лабораторної діагностики? Показання до визначення специфічних антитіл до капсидного (VCA), ядерного (EBNA) та раннього (EA) антигенів EBV. 3. Які абсолютні та відносні показання до призначення кортикостероїдів при інфекційному мононуклеозі, зокрема при ускладненому перебігу? 4. Тактика ведення пацієнтів з ускладненнями: гепатит, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, неврологічні порушення. 5. Як визначити терміни безпечного повернення до фізичних навантажень для пацієнтів, що перенесли інфекційний мононуклеоз, для мінімізації ризику розриву селезінки? 6. Які особливості перебігу EBV-інфекції у імунокомпрометованих пацієнтів та які діагностичні й терапевтичні підходи є пріоритетними? 7. Яка роль противірусних препаратів у лікуванні неускладненого та ускладненого інфекційного мононуклеозу?

  • Заняття №1: Інфекційний мононуклеоз. Вірус Епштейна-Барр. Патогенез та патофізіологія інфекційного мононуклеозу.
    00:00
  • Конспект до заняття: Інфекційний мононуклеоз. Вірус Епштейна-Барр. Патогенез та патофізіологія інфекційного мононуклеозу.
  • Клінічні задачі до заняття: Інфекційний мононуклеоз. Вірус Епштейна-Барр. Патогенез та патофізіологія інфекційного мононуклеозу.

Заняття: Клінічні варіанти перебігу ЕБВ-інфекції. Клінічна картина інфекційного мононуклеозу. Ускладнення.
Питання, що будуть розглядатись: 1. Які лабораторні маркери є ключовими для диференціації між EBV-інфекцією, CMV-інфекцією та іншими причинами мононуклеозоподібного синдрому? 2. Які клініко-лабораторні «червоні прапорці» вимагають негайного виключення гострого лейкозу та інших онкогематологічних захворювань? 3. Які абсолютні та відносні показання до призначення системних глюкокортикостероїдів, та які схеми є найбільш обґрунтованими? 4. Яка роль та місце противірусної терапії (ацикловір, ганцикловір) у лікуванні неускладнених та ускладнених форм захворювання? 5. Як визначити оптимальні терміни обмеження фізичної активності для профілактики розриву селезінки на основі клінічних та сонографічних даних? 6. Які критерії для госпіталізації пацієнтів та переведення до відділення інтенсивної терапії? 7. Яка тактика ведення пацієнтів з розвитком ускладнень: гепатит з вираженим цитолізом, тромбоцитопенія, гемолітична анемія?

Заняття: Діагностичний підхід. Диференційна діагностика. Хронічні форми.
Питання, що будуть розглядатись: 1. Які ключові клініко-лабораторні критерії дозволяють диференціювати EBV-асоційований мононуклеоз від CMV-інфекції та гострої ВІЛ-інфекції? 2. Як інтерпретувати "нетипові" серологічні профілі (наприклад, відсутність VCA IgM при наявності VCA IgG та EBNA IgG)? 3. Які абсолютні та відносні показання до призначення системних кортикостероїдів при інфекційному мононуклеозі? 4. Яка тактика ведення пацієнтів з вираженою гепатоспленомегалією та підвищенням рівня печінкових трансаміназ? 5. В яких клінічних ситуаціях доцільне проведення ПЛР-діагностики для визначення вірусного навантаження EBV? 6. Які сучасні рекомендації щодо термінів повернення спортсменів до тренувань після перенесеного інфекційного мононуклеозу? 7. Чи існує ефективна етіотропна терапія, і яка її роль у лікуванні неускладнених та ускладнених форм захворювання?

Заняття: Лікування інфекційного мононуклеозу у дітей
Питання, що будуть розглядатись: 1. Які діагностичні обмеження має тест на гетерофільні антитіла (Monospot test)? 2. Яка тактика ведення пацієнта з вираженою тромбоцитопенією на тлі інфекційного мононуклеозу? 3. Які критерії диференційної діагностики між лімфаденопатією при інфекційному мононуклеозі та лімфомою? 4. В яких клінічних ситуаціях застосування системних глюкокортикостероїдів є патогенетично обґрунтованим? 5. Як інтерпретувати персистенцію IgM до капсидного антигену вірусу Епштейна-Барр (VCA) та які подальші діагностичні кроки? 6. Які патогенетичні механізми лежать в основі розвитку аутоімунних ускладнень, асоційованих з ВЕБ-інфекцією? 7. Які особливості перебігу інфекційного мононуклеозу в імуноскомпрометованих пацієнтів та алгоритми їх ведення?

Тестування БПР до курсу: Синдром інфекційного мононуклеозу: практичний підхід
Шановні колеги! Дякуємо усім вам за активну участь у заході! Заповніть, будь ласка, дану форму (тестування) для отримання сертифікату. Для успішного тестування та отримання сертифікату потрібно надати не менше 75% (24 правильних відповідей), згідно з наказом МОЗ № 650 від 16.04.2025 (з усіма правками та редакціями) Сертифікати будуть видаватися вкінці місяця! Після погодження у центрі тестування МОЗ. Ви отримаєте повідомлення на електронну пошту, що була вказана при реєстрації. Відправляючи цю форму Ви автоматично даєте згоду на обробку персональних даних внесених до цієї форми, з метою здійснення організаційних активностей, пов’язаних із проведенням заходу. Вся надана інформація є суто конфіденційною і не передається третій особі окрім Центру тестування при Міністерстві охорони здоров'я України.

850 
Реєстрацію наразі призупинено

Рейтинг курсу

Відгуків ще немає
Відгуків ще немає

Вхід до платформи БПР 2082

АБО

Реєстрація учасника платформи БПР 2082

АБО
перевірте ваш Email на правильність написання перед відправкою форми.
мінімум 8 символів
введіть пароль повторно

Бажаєте отримати консультацію щодо властивостей продукту?

Залиште ваш контакт і з вами зв’яжеться представник виробника/дистриб’ютора для надання консультації

Бажаєте поділится своїми кейсами або дослідженнями з великою аудиторією лікарів?