Тромбофілії: від механізмів розвитку до терапії

Заняття №1: Основи гемостазу

1. Які основні патогенетичні механізми лежать в основі спадкових та набутих тромбофілій?
2. Які клінічні ситуації (акушерська патологія, рецидивні тромбози, обтяжений сімейний анамнез) є абсолютними показаннями для скринінгу?
3. Як коректно інтерпретувати показники коагулограми та специфічні тести у пацієнтів з підозрою на гіперкоагуляцію?
4. У чому полягають принципові відмінності між високоризиковими та низькоризиковими формами тромбофілій?
5. Які лабораторні маркери є ключовими для верифікації діагнозу антифосфоліпідного синдрому?
6. Як визначити клінічну значущість виявлених генетичних поліморфізмів системи гемостазу?
7. Чи впливає тип тромбофілії на вибір та тривалість антикоагулянтної терапії при венозних тромбоемболічних ускладненнях?

Заняття №2: Тромбофілії. Високий ризик тромбозу: як поєднати генетику та набуті фактори

1. Які клінічні ситуації є обґрунтованими показаннями до скринінгу на спадкові тромбофілії?
2. Як інтерпретувати результати генетичного тестування та показників коагулограми в комплексі?
3. Якою є оптимальна тривалість антикоагулянтної терапії після першого епізоду неспровокованого венозного тромбоемболізму у пацієнта з тромбофілією?
4. Які переваги та ризики застосування прямих оральних антикоагулянтів порівняно з антагоністами вітаміну К при тромбофіліях?
5. Яка тактика ведення вагітності у пацієнток з обтяженим акушерським анамнезом та підтвердженою тромбофілією?
6. Чи показана довічна антикоагулянтна терапія пацієнтам з антифосфоліпідним синдромом?
7. Як вести пацієнтів із рідкісними формами тромбофілій (дефіцит протеїну C, S, антитромбіну) в періопераційному періоді?
8. Чи потрібна первинна профілактика тромбозів у безсимптомних носіїв мутацій, асоційованих з високим тромботичним ризиком?

Заняття №3: Клінічні прояви тромбозів. Коли хворий із гематологічною патологією є пацієнтом сімейного лікаря

1. Які клінічні ситуації є абсолютним показанням до проведення скринінгу на спадкові та набуті тромбофілії?
2. Яка клінічна доцільність генетичного тестування на мутацію фактора V Leiden та протромбіну G20210A у рутинній практиці?
3. Як інтерпретувати результати лабораторних тестів при підозрі на антифосфоліпідний синдром (АФС) та яка тактика при дискордантних даних?
4. Якою є оптимальна тривалість антикоагулянтної терапії після першого неспровокованого епізоду ВТЕ у пацієнта з діагностованою тромбофілією?
5. Які особливості ведення пацієнтів з катастрофічним АФС та які терапевтичні стратегії є найбільш ефективними?
6. Як наявність тромбофілії впливає на вибір між прямими оральними антикоагулянтами та антагоністами вітаміну К?
7. Які показання до призначення тромбопрофілактики асимптоматичним носіям спадкових тромбофілій високого ризику?
8. Які сучасні підходи до менеджменту тромбофілії у пацієнток з рекурентними втратами вагітності?

Заняття №4: Діагностика тромбофілій. Кого тестувати на тромбофілію: сучасні покази та клінічні рішення

1. Які клінічні ситуації є обґрунтованими показаннями для проведення скринінгу на спадкові тромбофілії?
2. Як співвідноситься ризик тромбозу при гомозиготному та гетерозиготному носійстві мутації фактора V Leiden?
3. Які особливості лабораторної діагностики антифосфоліпідного синдрому та критерії постановки діагнозу?
4. У чому полягає оптимальна тактика антикоагулянтної терапії у пацієнтів з першим епізодом неспровокованого ВТЕ та виявленою тромбофілією?
5. Як вести вагітність у пацієнток з обтяженим тромботичним анамнезом та спадковою тромбофілією?
6. Чи існують доказові дані щодо переваг ПОАК над варфарином у пацієнтів з різними видами тромбофілій?
7. Які патогенетичні механізми лежать в основі тромботичних ускладнень при дефіциті антитромбіну, протеїну С та протеїну S?
8. Які негемостатичні ефекти антикоагулянтів слід враховувати при довготривалій терапії?

Заняття №5: Лікування тромбофілій. Антикоагулянти та антиагреганти: коли застосовувати, чи поєднувати та як довго лікувати?

1. Які показання для проведення скринінгу на спадкові тромбофілії у пацієнтів з венозним тромбоемболізмом та їх родичів?
2. Особливості ведення вагітності у жінок з діагностованою тромбофілією: коли починати та як довго проводити тромбопрофілактику?
3. Яке місце нових оральних антикоагулянтів (НОАК) у лікуванні пацієнтів з тромбофіліями, за винятком антифосфоліпідного синдрому?
4. Диференційна діагностика та терапевтична тактика при катастрофічному антифосфоліпідному синдромі.
5. Яка оптимальна тривалість антикоагулянтної терапії після неспровокованого тромбозу у пацієнтів з різними видами тромбофілій?
6. Чи впливає наявність генетичних маркерів тромбофілії на вибір антикоагулянта та тривалість лікування?

Заняття №6: Клінічні випадки. Тромбоз поза шаблоном: клінічні рішення кардіолога і гематолога

1. Які ключові патогенетичні ланки лежать в основі розвитку спадкових та набутих тромбофілій?
2. Якою є сучасна класифікація гіперкоагуляційних станів та їх клінічне значення?
3. Які лабораторні маркери є визначальними для діагностики антифосфоліпідного синдрому, мутації фактора V Лейден та інших тромбофілій?
4. Показання та протипоказання до застосування прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) у порівнянні з антагоністами вітаміну К (АВК) у пацієнтів з тромбофілією.
5. Якою є тактика ведення пацієнток з тромбофілією під час вагітності та у післяпологовому періоді?
6. Якою є оптимальна тривалість антикоагулянтної терапії після першого епізоду неспровокованого венозного тромбоемболізму?
7. Яка роль скринінгу на тромбофілію у родичів пацієнтів з підтвердженим діагнозом?
8. Як коморбідні стани (онкологічні, аутоімунні захворювання) впливають на стратегію ведення пацієнтів?