Загальна практика – сімейна медицина

ІХС: повний шлях пацієнта – від діагностики до відновлення

0 (0 оцінок)
850 
Реєстрацію наразі призупинено
Сертифікат
0 балів БПР
Мова:
Українська
Тип заходу
Курс
Формат:
Онлайн

Спікер(и) заходу:

Лікарі здобудуть наступні навички:
1. Застосування валідованих шкал (SCORE2, SCORE2-OP) для стратифікації кардіоваскулярного ризику.
2. Алгоритмізація процесу первинного скринінгу на ХКС: від збору анамнезу та фізикального обстеження до призначення базових досліджень.
3. Інтерпретація результатів ЕКГ у стані спокою для виявлення ознак ішемії міокарда або перенесеного інфаркту.
4. Визначення показань та інтерпретація ліпідограми і рівня глікованого гемоглобіну в контексті скринінгу ХКС.
5. Формулювання обґрунтованих показань для направлення пацієнта на консультацію до кардіолога для дообстеження (навантажувальні тести, КТ-коронарографія).
6. Проведення диференційної діагностики болю в грудній клітці для виключення некоронарних причин.
7. Застосування сучасних алгоритмів діагностики стабільної ІХС, включаючи неінвазивні тести для виявлення ішемії міокарда.
8. Проведення стратифікації ризику серцево-судинних ускладнень для визначення індивідуальної тактики ведення пацієнта.
9. Підбір оптимальної медикаментозної терапії (ОМТ), включаючи антитромбоцитарні, гіполіпідемічні та антиангінальні/антиішемічні препарати.
10. Титрування доз основних груп препаратів (β-адреноблокатори, блокатори кальцієвих каналів, нітрати) відповідно до клінічного профілю пацієнта.
11. Ведення пацієнтів з ІХС та коморбідною патологією (цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія, ХХН).
12. Визначення показань до коронарної реваскуляризації (ЧКВ/АКШ) на основі клінічних та ангіографічних даних.
13. Тактика ведення пацієнтів після реваскуляризації, зокрема питання тривалості подвійної антитромбоцитарної терапії.
14. Визначати абсолютні та відносні показання та протипоказання до проведення коронарографії згідно з актуальними клінічними настановами.
15. Інтерпретувати ангіографічні дані: оцінювати ступінь стенозу, морфологію атеросклеротичних бляшок, тип ураження (A, B, C) та дистальний кровотік за шкалою TIMI.
16. Застосовувати шкалу SYNTAX для стратифікації ризику та обґрунтування вибору методу реваскуляризації міокарда.
17. Розпізнавати ангіографічні ознаки гострого коронарного синдрому, включно з оклюзією інфаркт-залежної артерії та тромботичними масами.
18. Формулювати клінічно значущий висновок за результатами коронарографії для визначення подальшої лікувальної тактики.
19. Розуміти основні етапи процедури, потенційні ризики та шляхи запобігання ускладненням.
20. Приймати обґрунтоване рішення щодо доцільності проведення перкутанного коронарного втручання (ПКВ) або аортокоронарного шунтування (АКШ) на основі ангіографічної картини.
21. Проводити комплексну передопераційну оцінку та стратифікацію кардіальних ризиків у пацієнтів з ІХС за сучасними шкалами (RCRI, MICA).
22. Обґрунтовувати вибір оптимального методу анестезії (загальна, регіонарна, комбінована) з урахуванням типу хірургічного втручання та коморбідності пацієнта.
23. Застосовувати принципи фармакологічної кардіопротекції, включаючи призначення та корекцію доз бета-блокаторів, статинів, антитромбоцитарних препаратів.
24. Здійснювати розширений інтраопераційний моніторинг гемодинаміки, включаючи інвазивний артеріальний тиск, ЦВТ та, за показаннями, трансезофагеальну ехокардіографію (ТЕЕ).
25. Розпізнавати та негайно корегувати епізоди інтраопераційної ішемії міокарда, використовуючи специфічні фармакологічні та інфузійні стратегії.
26. Забезпечувати адекватне післяопераційне знеболення та контроль гемодинамічних параметрів для профілактики кардіальних ускладнень.
27. Формувати тактику ведення пацієнтів із гострим коронарним синдромом у периопераційному періоді.
28. Стратифікація ризиків та визначення показань до кардіореабілітації.
29. Розробка індивідуалізованих програм фізичних тренувань для пацієнтів після гострого коронарного синдрому, реваскуляризації міокарда та при хронічній серцевій недостатності.
30. Оптимізація медикаментозної терапії на етапах реабілітації.
31. Застосування шкал для оцінки динаміки функціонального стану та якості життя пацієнта.
32. Впровадження методів психологічної корекції та модифікації способу життя.
33. Ведення пацієнтів з коморбідною патологією (цукровий діабет, ХХН).
34. Використання технологій телереабілітації для моніторингу та підтримки пацієнтів.
35. Проводити диференційну діагностику больового синдрому в грудній клітці за клінічними характеристиками.
36. Інтерпретувати динамічні зміни на ЕКГ (депресія/елевація сегмента ST, інверсія зубця Т) для верифікації діагнозу.
37. Застосовувати кількісне визначення кардіоспецифічних тропонінів у діагностичному алгоритмі.
38. Використовувати класифікацію стенокардії Канадського серцево-судинного товариства та класифікацію нестабільної стенокардії Браунвальда.
39. Здійснювати стратифікацію ризику несприятливих серцево-судинних подій за шкалами GRACE та TIMI.
40. Визначати показання до консервативної та інвазивної стратегії лікування (коронарна ангіографія, реваскуляризація міокарда).
41. Формулювати обґрунтований клінічний діагноз відповідно до сучасних класифікацій.
42. Призначати адекватну антитромботичну та антиангінальну терапію.

На основі розбору клінічних випадків командою лікарів опанувати оцінку проявів ІХС, сучасні методи діагностики, особливості планової КАГ, анестезіологічні аспекти та корекцію інтраопераційних загрозливих станів. Розібрати лікування на догоспітальному, госпітальному, реабілітаційному етапах, кардіохірургічні можливості, фази реабілітації (критерії, показання, протипоказання, маршрути). Сформувати індивідуальну тактику ведення хворих з ІХС в умовах війни та оцінки ризиків.
В зв’язку з багаточисельними причинами рівень кардіологічної захворюваності та смертності серед українського населення, молодого, в тому числі, невпинно збільшується. В сучасних умовах зростає кількість хворих на ішемічну хворобу серця, також ускладнюється і перебіг хвороби. Питання реабілітації пацієнта, відновлення функціональної незалежності, повернення пацієнта в соціум, до його заняттєвих активностей, роботи є надважливою задачею держави, медичних працівників, громади, родини і самого пацієнта.
Лікарські спеціальності: Лікарські спеціальності загального профілю: Загальна практика – сімейна медицина Лікарські спеціальності спеціалізованого профілю: Лікарські спеціальності нехірургічного профілю: Гастроентерологія Гематологія Геріатрія Дитяча гастроентерологія Дитяча кардіологія Дитяча кардіоревматологія Дитяча неврологія Дитяча нефрологія Дієтологія Ендокринологія Інвазивна електрофізіологія Інтервенційна кардіологія Кардіологія Клінічна онкологія Медицина невідкладних станів Неврологія Нефрологія Пульмонологія Ревматологія Рентгенологія Лікарські спеціальності хірургічного профілю: Анестезіологія Дитяча анестезіологія Дитяча нейрохірургія Дитяча офтальмологія Нейрохірургія Офтальмологія Судинна хірургія Торакальна хірургія Трансплантологія Хірургія серця та магістральних судин Лікарські спеціальності медико-лабораторного профілю: Клінічна біохімія Клінічна лабораторна діагностика Лікарські спеціальності судово-медичного профілю: Судово-медична експертиза Інші лікарські спеціальності: Народна і нетрадиційна медицина Організація і управління охороною здоров’я Професійна патологія Рефлексотерапія Сексопатологія Спортивна медицина Токсикологія Трансфузіологія Ультразвукова діагностика Фізична та реабілітаційна медицина Функціональна діагностика

Питання, що розглядаються

Заняття №1: Хронічний коронарний синдром в практиці сімейного лікаря. Первинний скринінг

  1. Які ключові компоненти анамнезу та фізикального огляду є вирішальними для запідозрення ХКС на первинній ланці?
  2. Який оптимальний алгоритм дій сімейного лікаря при скаргах пацієнта на біль у грудній клітці?
  3. Як інтерпретувати атипові прояви ХКС, зокрема у жінок, пацієнтів похилого віку та хворих на цукровий діабет?
  4. Які сучасні рекомендації щодо використання шкал стратифікації ризику в рутинній практиці?
  5. Які лабораторні маркери є обов’язковими при первинному скринінгу ХКС?
  6. В яких клінічних ситуаціях ЕКГ у спокої є достатнім методом скринінгу, а коли необхідно скеровувати на дообстеження?
  7. Які “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність гострого коронарного синдрому та потребують ургентної госпіталізації?
  8. Які критерії для направлення пацієнта з підозрою на ХКС до кардіолога?

Заняття №2: ІХС: практичні аспекти ведення і лікування пацієнтів з точки зору кардіолога

  1. Які неінвазивні методи діагностики ішемії міокарда є пріоритетними у пацієнтів зі стабільною ІХС згідно з останніми рекомендаціями?
  2. Як оптимізувати антиангінальну терапію у пацієнтів з різними гемодинамічними профілями (напр., схильність до брадикардії чи гіпотензії)?
  3. Які критерії є ключовими при виборі між оптимальною медикаментозною терапією та стратегією інвазивного лікування?
  4. Як збалансувати антитромботичну терапію у пацієнтів з ІХС та супутньою фібриляцією передсердь?
  5. Які цільові рівні ЛПНЩ є актуальними для пацієнтів з ІХС дуже високого серцево-судинного ризику?
  6. У чому полягають особливості лікування ІХС на тлі серцевої недостатності зі зниженою та збереженою фракцією викиду?
  7. Що таке рефрактерна стенокардія та які терапевтичні опції доступні для цієї категорії пацієнтів?
  8. Яка оптимальна тривалість подвійної антитромбоцитарної терапії після планового та ургентного черезшкірного коронарного втручання?

Заняття №3: Коронарографія як метод діагностики ІХС

  1. Які сучасні критерії відбору пацієнтів зі стабільною ІХС для проведення інвазивної коронарографії?
  2. В яких клінічних ситуаціях неінвазивні методи діагностики (КТ-коронарографія, стрес-тести) є недостатніми для прийняття клінічного рішення?
  3. Як інтерпретувати «межові» стенози (40-70%) та які додаткові інвазивні методи (FFR, iFR, IVUS) можуть бути використані для оцінки їх гемодинамічної значущості?
  4. Які ангіографічні характеристики ураження (довжина, кальциноз, біфуркація, ураження стовбура ЛКА) є предикторами несприятливого прогнозу та впливають на вибір тактики реваскуляризації?
  5. Які особливості проведення та інтерпретації коронарографії у пацієнтів з гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST?
  6. Які основні ускладнення пов’язані з процедурою коронарографії (судинні, контраст-індукована нефропатія, аритмії) та які стратегії їх профілактики?
  7. Як відрізнити спазм коронарної артерії від фіксованого стенозу під час процедури?
  8. Які особливості візуалізації та оцінки стану коронарних шунтів у пацієнтів після аортокоронарного шунтування?

Заняття №4: Менеджмент пацієнта з ІХС на рівні анестезіолога

  1. Які критерії передопераційної стратифікації ризику вимагають дообстеження (стрес-тести, коронарографія) перед некардіохірургічними втручаннями?
  2. Як оптимізувати периопераційну терапію бета-блокаторами та статинами: кому, коли і в яких дозах призначати?
  3. Тактика “bridge-терапії” при відміні подвійної антитромбоцитарної терапії (DAPT): як збалансувати ризики тромбозу стента та кровотечі?
  4. Які цільові показники артеріального тиску та частоти серцевих скорочень є оптимальними для пацієнта з ІХС інтраопераційно?
  5. Які анестетики (інгаляційні, внутрішньовенні) мають доведені кардіопротективні властивості і є препаратами вибору?
  6. Трансезофагеальна ехокардіографія (ТЕЕ) в реальному часі: як інтерпретувати порушення локальної скоротливості міокарда як ознаку ішемії?
  7. Управління гемодинамікою при гострій лівошлуночковій недостатності або інфаркті міокарда під час операції: алгоритм дій.
  8. Критерії переводу пацієнта до відділення інтенсивної терапії після операції для подальшого моніторингу та лікування.

Заняття №5: Кардіологічна реабілітація. Виклики. Досягнення. Майбутній шлях

  1. Які сучасні критерії відбору пацієнтів для проходження програм кардіологічної реабілітації?
  2. Оптимальні терміни початку та тривалість реабілітаційних заходів після інфаркту міокарда та кардіохірургічних втручань.
  3. Роль та місце фармакотерапії у структурі комплексної кардіореабілітації.
  4. Які протоколи фізичних навантажень є найбільш ефективними та безпечними для різних груп кардіологічних пацієнтів?
  5. Як інтегрувати психосоціальну підтримку та освітні компоненти в реабілітаційний процес?
  6. Особливості ведення пацієнтів з супутніми захворюваннями (ХОЗЛ, цукровий діабет, ожиріння) на етапах реабілітації.
  7. Які існують бар’єри для впровадження програм кардіореабілітації в Україні та шляхи їх подолання?
  8. Перспективи застосування телемедичних технологій та цифрових рішень у кардіореабілітації.

Заняття №6: ІХС: де проходить межа між стабільною стенокардією напруги і нестабільною стенокардією?

  1. Які ключові патофізіологічні механізми лежать в основі переходу стабільної стенокардії в нестабільну?
  2. Які клінічні сценарії розвитку нестабільної стенокардії (вперше виникла, прогресуюча, постінфарктна) мають найгірший прогноз?
  3. Як інтерпретувати мінімальні або неспецифічні зміни на ЕКГ у пацієнта з підозрою на нестабільну стенокардію?
  4. Яка роль та часові рамки для серійного визначення високочутливих тропонінів для виключення NSTEMI?
  5. Які неінвазивні стрес-тести є найбільш інформативними для пацієнтів із низьким та проміжним ризиком?
  6. Як диференціювати нестабільну стенокардію від некоронарогенних причин болю в грудній клітці?
  7. Які абсолютні та відносні протипоказання існують для проведення тромболітичної терапії при ГКС?
  8. У чому полягають принципи вибору та тривалості подвійної антитромбоцитарної терапії?

Навчальна програма

Заняття: Хронічний коронарний синдром в практиці сімейного лікаря. Первинний скринінг
Питання, що будуть розглядатись: 1. Які ключові компоненти анамнезу та фізикального огляду є вирішальними для запідозрення ХКС на первинній ланці? 2. Який оптимальний алгоритм дій сімейного лікаря при скаргах пацієнта на біль у грудній клітці? 3. Як інтерпретувати атипові прояви ХКС, зокрема у жінок, пацієнтів похилого віку та хворих на цукровий діабет? 4. Які сучасні рекомендації щодо використання шкал стратифікації ризику в рутинній практиці? 5. Які лабораторні маркери є обов'язковими при первинному скринінгу ХКС? 6. В яких клінічних ситуаціях ЕКГ у спокої є достатнім методом скринінгу, а коли необхідно скеровувати на дообстеження? 7. Які "червоні прапорці" вказують на високу ймовірність гострого коронарного синдрому та потребують ургентної госпіталізації? 8. Які критерії для направлення пацієнта з підозрою на ХКС до кардіолога?

  • Заняття №1: Хронічний коронарний синдром в практиці сімейного лікаря. Первинний скринінг
    00:00
  • Конспект до заняття: Хронічний коронарний синдром в практиці сімейного лікаря. Первинний скринінг
  • Клінічні задачі до заняття: Хронічний коронарний синдром в практиці сімейного лікаря. Первинний скринінг

Заняття: ІХС: практичні аспекти ведення і лікування пацієнтів з точки зору кардіолога
Питання, що будуть розглядатись: 1. Які неінвазивні методи діагностики ішемії міокарда є пріоритетними у пацієнтів зі стабільною ІХС згідно з останніми рекомендаціями? 2. Як оптимізувати антиангінальну терапію у пацієнтів з різними гемодинамічними профілями (напр., схильність до брадикардії чи гіпотензії)? 3. Які критерії є ключовими при виборі між оптимальною медикаментозною терапією та стратегією інвазивного лікування? 4. Як збалансувати антитромботичну терапію у пацієнтів з ІХС та супутньою фібриляцією передсердь? 5. Які цільові рівні ЛПНЩ є актуальними для пацієнтів з ІХС дуже високого серцево-судинного ризику? 6. У чому полягають особливості лікування ІХС на тлі серцевої недостатності зі зниженою та збереженою фракцією викиду? 7. Що таке рефрактерна стенокардія та які терапевтичні опції доступні для цієї категорії пацієнтів? 8. Яка оптимальна тривалість подвійної антитромбоцитарної терапії після планового та ургентного черезшкірного коронарного втручання?

Заняття: Коронарографія як метод діагностики ІХС
Питання, що будуть розглядатись: 1. Які сучасні критерії відбору пацієнтів зі стабільною ІХС для проведення інвазивної коронарографії? 2. В яких клінічних ситуаціях неінвазивні методи діагностики (КТ-коронарографія, стрес-тести) є недостатніми для прийняття клінічного рішення? 3. Як інтерпретувати «межові» стенози (40-70%) та які додаткові інвазивні методи (FFR, iFR, IVUS) можуть бути використані для оцінки їх гемодинамічної значущості? 4. Які ангіографічні характеристики ураження (довжина, кальциноз, біфуркація, ураження стовбура ЛКА) є предикторами несприятливого прогнозу та впливають на вибір тактики реваскуляризації? 5. Які особливості проведення та інтерпретації коронарографії у пацієнтів з гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST? 6. Які основні ускладнення пов'язані з процедурою коронарографії (судинні, контраст-індукована нефропатія, аритмії) та які стратегії їх профілактики? 7. Як відрізнити спазм коронарної артерії від фіксованого стенозу під час процедури? 8. Які особливості візуалізації та оцінки стану коронарних шунтів у пацієнтів після аортокоронарного шунтування?

Заняття: Менеджмент пацієнта з ІХС на рівні анестезіолога
Питання, що будуть розглядатись: 1. Які критерії передопераційної стратифікації ризику вимагають дообстеження (стрес-тести, коронарографія) перед некардіохірургічними втручаннями? 2. Як оптимізувати периопераційну терапію бета-блокаторами та статинами: кому, коли і в яких дозах призначати? 3. Тактика "bridge-терапії" при відміні подвійної антитромбоцитарної терапії (DAPT): як збалансувати ризики тромбозу стента та кровотечі? 4. Які цільові показники артеріального тиску та частоти серцевих скорочень є оптимальними для пацієнта з ІХС інтраопераційно? 5. Які анестетики (інгаляційні, внутрішньовенні) мають доведені кардіопротективні властивості і є препаратами вибору? 6. Трансезофагеальна ехокардіографія (ТЕЕ) в реальному часі: як інтерпретувати порушення локальної скоротливості міокарда як ознаку ішемії? 7. Управління гемодинамікою при гострій лівошлуночковій недостатності або інфаркті міокарда під час операції: алгоритм дій. 8. Критерії переводу пацієнта до відділення інтенсивної терапії після операції для подальшого моніторингу та лікування.

Заняття: Кардіологічна реабілітація. Виклики. Досягнення. Майбутній шлях
Питання, що будуть розглядатись: 1. Які сучасні критерії відбору пацієнтів для проходження програм кардіологічної реабілітації? 2. Оптимальні терміни початку та тривалість реабілітаційних заходів після інфаркту міокарда та кардіохірургічних втручань. 3. Роль та місце фармакотерапії у структурі комплексної кардіореабілітації. 4. Які протоколи фізичних навантажень є найбільш ефективними та безпечними для різних груп кардіологічних пацієнтів? 5. Як інтегрувати психосоціальну підтримку та освітні компоненти в реабілітаційний процес? 6. Особливості ведення пацієнтів з супутніми захворюваннями (ХОЗЛ, цукровий діабет, ожиріння) на етапах реабілітації. 7. Які існують бар'єри для впровадження програм кардіореабілітації в Україні та шляхи їх подолання? 8. Перспективи застосування телемедичних технологій та цифрових рішень у кардіореабілітації.

Заняття: ІХС: де проходить межа між стабільною стенокардією напруги і нестабільною стенокардією?
Питання, що будуть розглядатись: 1. Які ключові патофізіологічні механізми лежать в основі переходу стабільної стенокардії в нестабільну? 2. Які клінічні сценарії розвитку нестабільної стенокардії (вперше виникла, прогресуюча, постінфарктна) мають найгірший прогноз? 3. Як інтерпретувати мінімальні або неспецифічні зміни на ЕКГ у пацієнта з підозрою на нестабільну стенокардію? 4. Яка роль та часові рамки для серійного визначення високочутливих тропонінів для виключення NSTEMI? 5. Які неінвазивні стрес-тести є найбільш інформативними для пацієнтів із низьким та проміжним ризиком? 6. Як диференціювати нестабільну стенокардію від некоронарогенних причин болю в грудній клітці? 7. Які абсолютні та відносні протипоказання існують для проведення тромболітичної терапії при ГКС? 8. У чому полягають принципи вибору та тривалості подвійної антитромбоцитарної терапії?

Опитування до курсу: ІХС: повний шлях пацієнта – від діагностики до відновлення

Тестування БПР до курсу: ІХС: повний шлях пацієнта – від діагностики до відновлення
Шановні колеги! Дякуємо усім вам за активну участь у заході! Заповніть, будь ласка, дану форму (тестування) для отримання сертифікату. Для успішного тестування та отримання сертифікату потрібно надати не менше 75% (24 правильних відповідей), згідно з наказом МОЗ № 650 від 16.04.2025 (з усіма правками та редакціями) Сертифікати будуть видаватися вкінці місяця! Після погодження у центрі тестування МОЗ. Ви отримаєте повідомлення на електронну пошту, що була вказана при реєстрації. Відправляючи цю форму Ви автоматично даєте згоду на обробку персональних даних внесених до цієї форми, з метою здійснення організаційних активностей, пов’язаних із проведенням заходу. Вся надана інформація є суто конфіденційною і не передається третій особі окрім Центру тестування при Міністерстві охорони здоров'я України.

850 
Реєстрацію наразі призупинено

Рейтинг курсу

Відгуків ще немає
Відгуків ще немає

Вхід до платформи БПР 2082

АБО

Реєстрація учасника платформи БПР 2082

АБО
перевірте ваш Email на правильність написання перед відправкою форми.
мінімум 8 символів
введіть пароль повторно

Бажаєте отримати консультацію щодо властивостей продукту?

Залиште ваш контакт і з вами зв’яжеться представник виробника/дистриб’ютора для надання консультації

Бажаєте поділится своїми кейсами або дослідженнями з великою аудиторією лікарів?