Безпечна медикаментозна терапія при коморбідності: поліфармація та взаємодії

Заняття №1: Коморбідний пацієнт в практиці сімейного лікаря: менеджмент ризиків поліфармації

1. Які сучасні критерії визначають поліфармацію та клінічно значущу поліпрагмазію?
2. Як інтегрувати інструменти STOPP/START та критерії Бірса в рутинну клінічну практику сімейного лікаря?
3. Які існують доказові алгоритми та протоколи депрескрайбінгу для основних груп препаратів (ІПП, статини, антигіпертензивні)?
4. Як збалансувати рекомендації різних клінічних настанов при веденні пацієнта з 3+ хронічними захворюваннями?
5. Які є правові та етичні аспекти корекції призначень, зроблених вузькими спеціалістами?
6. Як управляти ризиками синдрому відміни при депрескрайбінгу?
7. Які специфічні лікарські взаємодії є найбільш небезпечними у пацієнтів похилого віку з коморбідністю?
8. Як оцінити вплив поліфармації на когнітивний статус та ризик падінь у геріатричних пацієнтів?

Заняття №2: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями

1. Які механізми лежать в основі взаємодії інгібіторів та індукторів системи цитохрому P450 з кардіологічними препаратами (статини, антикоагулянти)?
2. Як стратифікувати ризик кровотеч при комбінованій антитромботичній терапії у пацієнтів після ЧКВ або з фібриляцією передсердь?
3.  Який вплив мають НПЗП на ефективність антигіпертензивної терапії та функцію нирок?
4.  Клінічно значущі взаємодії аміодарону: як безпечно поєднувати його з варфарином, дигоксином та статинами?
5. Які принципи вибору антибактеріальної терапії у пацієнта, що отримує прямі оральні антикоагулянти (ПОАК)?
6.  Подовження інтервалу QT як наслідок лікарських взаємодій: які комбінації є найбільш небезпечними?
7.  Як управляти ризиками при одночасному призначенні інгібіторів АПФ/БРА та калійзберігаючих діуретиків?
8.  Які існують підходи до депрескрайбінгу та оптимізації схем лікування у коморбідних пацієнтів похилого віку?

Заняття №3: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу

1. Які лікарські взаємодії є найбільш клінічно значущими у пацієнтів з ЦД 2 типу та супутньою серцево-судинною патологією?
2. Як оцінити ризик лактат-ацидозу при призначенні метформіну на тлі інших препаратів та за наявності ниркової дисфункції?
3. Які особливості взаємодії інгібіторів НЗКТГ-2 з діуретиками щодо ризику гіповолемії та гострого ураження нирок?
4. Як керувати ризиком гіпоглікемії при комбінації препаратів сульфонілсечовини з іншими лікарськими засобами (бета-блокаторами, НПЗП)?
5. Який вплив агоністів рецепторів ГПП-1 на абсорбцію пероральних препаратів з вузьким терапевтичним індексом?
6. Як враховувати вплив індукторів та інгібіторів CYP3A4 на метаболізм цукрознижувальних препаратів?
7. Які існують алгоритми дій при призначенні короткострокової терапії (напр., антибіотикотерапії) пацієнту з ЦД 2 типу на тлі поліпрагмазії?
8. Як оптимізувати фармакотерапію та провести депрескрайбінг для мінімізації ризиків у геріатричних пацієнтів з ЦД 2 типу?

Заняття №4: Менеджмент ризиків застосування антидепресантів при тривожних розладах

1. Які критерії вибору стартової терапії при генералізованому тривожному розладі з супутньою кардіоваскулярною патологією?
2. Як диференціювати початкове посилення тривоги, індуковане СІЗЗС, від погіршення перебігу основного захворювання?
3. Які сучасні протоколи ведення пацієнтів з ризиком суїцидальної поведінки на початкових етапах терапії антидепресантами?
4. Тактика лікаря при розвитку серотонінового синдрому: діагностичні критерії, невідклажна допомога та подальший менеджмент.
5. Як управляти довгостроковими метаболічними ризиками (збільшення ваги, дисліпідемія) на тлі терапії пароксетином або міртазапіном?
6. Стратегії переключення між різними класами антидепресантів: протоколи крос-титрації та періоди “відмивання”.
7. Особливості застосування антидепресантів у вагітних з тривожними розладами: оцінка співвідношення ризик/користь.
8. Які лабораторні та інструментальні методи моніторингу є обов’язковими при тривалій терапії антидепресантами?