1024569
Лікарі здобудуть наступні навички:
1. Проводити клінічну диференціацію психогенних нападів (ПНЕН) від епілептичних за моторним патерном (асинхронні, хаотичні рухи, рухи тазом, головою з боку в бік) та характером вокалізації (плач, стогін під час нападу).
2. Інтерпретувати специфічні фізикальні ознаки: локалізацію прикусу язика (кінчик при ПНЕН vs латеральна поверхня при епілепсії), наявність/відсутність нетримання сечі, характер падіння.
3. Застосовувати методику огляду пацієнта під час нападу: оцінка реакції зіниць на світло, перевірка опору при спробі відкрити очі, що вказує на ПНЕН.
4. Використовувати дані анамнезу, свідчення очевидців та домашні відеозаписи нападів як ключовий діагностичний інструмент.
5. Оцінювати діагностичну цінність параклінічних методів: інтерпретація результатів рутинної ЕЕГ та відео-ЕЕГ моніторингу, використання рівня пролактину в крові після нападу.
6. Диференціювати прості та складні фебрильні судоми, визначати ризик подальшого розвитку епілепсії.
7. Розпізнавати клінічні особливості тіків (збереження свідомості, можливість тимчасового вольового пригнічення), синкопе (наявність пресинкопального стану), дроп-атак та парасомній.
8. Володіти основами психоосвіти для пацієнтів з встановленим діагнозом ПНЕН.
9. Інтерпретувати клінічні ознаки та “червоні прапорці”, що вказують на психогенну етіологію нападів.
10. Визначати показання для направлення пацієнта до суміжних спеціалістів (психіатра, психотерапевта).
11. Розробляти план ведення пацієнта після встановлення діагнозу, включаючи основи немедикаментозної терапії.
12. Диференціювати типи епілептичних нападів та епілептичних синдромів у дорослих на основі клініко-електроенцефалографічних даних.
13. Обирати протиепілептичний препарат (ПЕП) першої лінії залежно від типу нападу, коморбідності та індивідуальних особливостей пацієнта.
14. Підбирати тактику ведення пацієнток з епілепсією під час вагітності та лактації: вибір терапії, ризики тератогенності, менеджмент нападів.
15. Застосовувати критерії ILAE для встановлення діагнозу “епілепсія”, зокрема після одного неспровокованого нападу.
16. Диференціювати неспровоковані епілептичні напади від гострих симптоматичних (спровокованих) нападів.
17. Класифікувати типи епілептичних нападів (вогнищеві, генералізовані, з невідомим початком) та форми епілепсії.
18. Розпізнавати клінічну семіологію різних типів нападів: фокальних моторних, генералізованих тоніко-клонічних, абсансів.
19. Інтерпретувати дані анамнезу для виявлення стереотипності, регулярності та інших ознак епілептичних пароксизмів.
20. Виявляти на МРТ структурні причини епілепсії, зокрема ознаки медіального темпорального склерозу.
21. Розробляти стратегію лікування, починаючи з монотерапії препаратами першої лінії відповідно до типу нападу.
22. Визначати критерії ефективності терапії та приймати рішення щодо її зміни або припинення згідно з концепцією “розрішення епілепсії”.
Заняття №1:Нюанси диференційної діагностики неепілептичних пароксизмальних станів в практиці лікаря
Заняття №2: Ключові питання епілепсії в амбулаторній практиці
Заняття №3: Психогенні неепілептичні стани в неврологічній практиці
Заняття №4: Сучасні підходи до лікування епілепсії у дорослих